Історія школи
З моменту винекнення села Теплиця, в 1817 році, пройшло 6 років, перед тим як була відкрита німецькими колоністами сільська школа. Перші уроки проводились в будинках мешканців особами, які вміли читати і писати. Згодом побудували першу невелику школу, а в 1841 році
мешканці Теплиці збудували нову будівлю школи, в якій працював один учитель. Учнями школи був насаджений ліс за селом, який зберігся і до наших часів. Учні обрізали дерева, доглядали за шкільним садом. В школі працювали вже вісім вчителів.
Це був клас з одним вчителем. З часом школа розширювалась, збільшувалась кількість учнів. На початку ХХ століття, а точніше до 1923 року було побудовано 2 нових корпуси. А всього вона займала 3 навчальних корпуси і нараховувала більше 300 учнів. Після виселення німецьких жителів села в 1940 році і у зв´язку з початком Великої Вітчизнянної війни, до 1945 року відомостей про функціювання школи немає. За тими відомостями які є, першим директором нової школи була Яблонська Валентина Петрівна. Школа була неповна – "семирічка”. Крім жителів села в ній навчалися також діти з дитячого будинку який знаходився в селі Теплиця по вулиці імені Леніна. В цьому дитячому будинку була достатньо велика кількість дітей із Донбаса.
До середини 50-х років директором школи була Ткаченко Валентина Іванівна. Після неї директором школи з 1953 року (18 років), до 1971 року був Базика Володимир Петрович, який занесений до книги 100 кращих учителів Одеської області. При ньому в 1956 році вперше був відкритий 8-ий клас ( платний - 300 крб. на рік). А в 1958 році був перший випуск учнів 10 класу , школа стала повною загальноосвітньою - "десятирічкою”.
Чисельність учнів достигала в 60-70-х роках ХХ століття 462 учні. Розташовувалась школа в 3-х німецьких корпусах, а також в 3-х допоміжних. Мала велику присадибну ділянку з великим плодовим садом і парником. У кінці 60-х років була побудована нова будівля для 4 кабінетів. І нарешті в 1981 році був побудований новий двоповерховий корпус школи.
За період свого існування школа випустила достатньо велику кількість випускників які продовжили навчання в найкращих навчальних закладах Радянського Союзу і України. Першою медалісткою була Карадімогло Олена Василівна, яка нагороджена срібною медаллю в 1964 році. Першу золоту медаль отримала Базика Людмила Володимирівна в 1966 році.